29-09-2020, 11:15

Сторінки української історії

Бабин Яр – жахливий злочин нацистів

 29 вересня в Україні є Днем пам’яті трагедії Бабиного Яру.  І як би не було боляче згадувати про ті трагічні події – про них необхідно знати історичну правду і пам’ятати …

Бабин Яр - урочище на північно-західній околиці Києва, одне з всесвітньо відомих місць трагедії, яке стала символом Голокосту. За два дні 29 та 30 вересня 1941 року, за офіційними історичними даними, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел, лише за 5 днів нацисти розстріляли в Бабиному Яру майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а й біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.   

19 вересня 1941 року війська нацистської Німеччини  увійшли до Києва. За кілька днів вибухнули будівлі у Київській цитаделі та на Хрещатику. Вибухи стали зручним приводом для окупантів провести показову каральну акцію. У підривах звинуватили євреїв. Насправді ж організаторами цих вибухів були радянські диверсанти. Перші арешти і розстріли відбулися вже 27 вересня. 28 вересня в Києві з’явилися оголошення, в яких наказували всім євреям міста зібратися зранку наступного дня на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова.

Разом із військами вермахту до Києва увійшли айнзатцгрупи СД. На них покладалося очищення німецьких тилів від «небезпечних елементів» та придушення будь-якого опору. В Києві діяла айнзатцгрупа С, зокрема, «зондеркоманда № 4а». Разом із ними прибув штаб головнокомандувача СС і поліції «Росія-Південь», два батальйони зі складу поліцейську полку «Південь». Згодом у Києві з’явилася «айнзатцкоманда № 5». Саме ці підрозділи СС та поліції почали здійснювали масові розстріли у Бабиному Яру.

Бабин Яр був обраний німецьким командуванням через наявність там ровів і ярів. Це полегшувало завдання катам: їм не довелося рити глибокі могили для тисяч трупів. Крім того, місце було досить віддалене від центру міста і там легко було сховатися від допитливих та й пострілів було не чутно.

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

Під час нацистської окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою –  євреїв, ромів та представників інших національностей, радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів, заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив окупаційній владі.

Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВС, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941-1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка - близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру – приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Шевельов В.В., викладач СЕБТ